Спільнота, визнана Церквою

30 травня 1998 р., в свято Зіслання Святого Духа, папа Йоан Павло ІІ в Римі зустрівся з новими церковними рухами та спільнотами. Тодішній єпископ дієцезії Салуззо, Дієго Бона, визнав спільноту Ченаколо, як “Приватну спільноту мирян” та підтвердив наш статут терміном на три роки “ad experimentum”.

В статуті була дана можливість і для тих, які вирішили жити в Спільноті згідно євангельських порад. Виявилося, що ця інтуіція була пророчою. Деякі хлопці та дівчата попросили дозвіл про можливість стати на шлях в стилі життя Спільноти. Одним з церковних моментів, який був для нас особливо значним та наповнив безмірною радістю, була ювілейна паломницька дорога Спільноти до Риму. Відбулася 16 лютого 2000 р. і на ній взяв участь і єпископ Дієго Бона. Папа звернувся до спільноти з такими словами: “Від щирого серця вітаю велику групу молодих людей з спільноти Ченаколо, які прийшли з Італії, Хорватії та Франції, яку супроводжує єпископ Салуззо, Дієго Бона. “Мої любі, папа з вами! Оцінює вашу справу та супроводжує вас молитвою. Не втрачайте хоробрості в труднощах, нехай хрест є вашою підтримкою. Від розп’ятого та воскреслого Христа безперестанку черпайте силу до витривалості на дорозі, яку прийняли , щоб таким чином були свідками надії в спільноті“. В січні 2001 р. був рукоположений перший священик Спільноти (oтець Стефано) – ще один дар від Господа в цій справі.

В 2001 р. на свято Зіслання Духа Святого єпископ поновив церковне визнання Спільноти, як “ Приватної спільноту мирян”. Це визнання дефінітивно підтвердив 8 грудня 2005 р. теперішній єпископ Салузської дієцезії, Джузеппе Гверріні. Церква пізнала в нас Божу справу, а ми маємо радість, привілегію та відповідальність любити та служити бідним з мудрістю Матері та Наставниці. Наступною несподіванкою, яка доказує любов та ніжність, з якою ставиться до нас Церква, було призначення Матері Ельвіри учасницею на Євхаристійному Синоді в жовтні 2005 р. в Римі. Перед папою Бенедиктом XVI, присутніми єпископами та кардиналами Мати Ельвіра свідчила про живе та постійне чудо, у Спільноті завдяки євхаристичній адорації. Те, що Спільнота поширилася і за межами дієцезії Салуззо й Італії, заохопило багатьох єпископів з різних країн Європи та світу, де знаходяться наші будинки, щоб довели діяльність Спільноти до визнання папою. Але вже після участі Матері Ельвіри на Синоді Єпископів ми відчули, що прийшов час з покорою розпочати цей шлях та переконатися, чи зможемо виконати потрібні умови для визнання Спільноти Ватиканом, щоб могли стати Міжнародною спільнотою, зареєстрованою Папською радою для лаїків (мирян). Після позитивної відповіді єпископа, який повністю підтримав дану ідею, було зроблено перші кроки. Настав час опрацювати статут згідно здобутим напрямам. Цей „час праці“ був заодно і „часом благодаті“, тому що допоміг нам спокійно впорядкувати все те, що Святий Дух з своєї безконечної фантазії та любові створив протягом цих років. Й, таким чином, 16 жовтня 2009 р. Мати Ельвіра прийняла з рук кардинала Станіслава Рілку, президента Папської ради лаїків, Декрет про визнання Спільноти як Міжнародної Спільноти вірників. Папська Рада лаїків повідомила, що є прийнятим, щоб дата Декрету знаменувалася визнанням Спільноти. Було вибрано 16 липня 2009 р., свято Діви Марії Кармельської, – це дата народження Спільноти. Добре видно в цьому всьому сприяння Діви Марії, яка веде й супроводжує. Це означає, що розпочинати потрібно з новою силою, з новим світлом, з новою приналежністю, що вимагає більшої зрілості, відповідальності та зусиль, але яка водночас дає нам і превелику радість! Дата передачі Декрету також не була визначена остаточно, лише завдяки провидінню припала на „спеціальний“, особливий день – 16 жовтня, що є днем, коли „чоловік, прийшовший здалеку“, Йоан Павло II, був обраний папою. Тому маємо однин приводом більше радіти. Спільнота народилася, росла й розвивалася під час понтифікату Йоана Павла II, й тепер, на початку 26 року життя є „визнаною“ та йде шляхом дозрівання в Церкві під керівництвом Бенедиктаa XVI. Одну руку даємо Йоану Павлу II, другу Бенедиктові XVI. Вони тримають нас за руки й тому крокуємо вперед з впевненістю!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

3 + 6 =